Повідомлення про КІК

💬 Наразі надпопулярним запитом від клієнтів є структурування бізнесу закордоном, шляхом введення іноземного елементу - тобто шляхом реєстрації іноземних компаній.

❗️ Власники таких компаній мають пам’ятати, що з 1 січня 2022 року набрали чинності положення українського податкового законодавства щодо правил контрольованих іноземних компаній (КІК).

🇺🇦 Правила КІК йдуть за податковим резидентством платника податків. Тому доки Ви в очах української податкової залишаєтесь подаковим резидентом України - маєте звітувати по КІК, сплачувати податки (якщо іноземна компанія не відповідає критеріям щодо звільнення від оподаткування) та надсилати повідомлення про КІК.

📌 Отже, фізична особа або юридична особа зобов’язані повідомляти контролюючий орган про:

✏️ кожне безпосереднє або опосередковане набуття частки в іноземній юридичній особі або початок здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;

✏️ заснування, створення або набуття майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи;

✏️ кожне відчуження частки в іноземній юридичній особі або припинення здійснення фактичного контролю над іноземною юридичною особою, що призводить до втрати визнання такої фізичної (юридичної) особи контролюючою особою;

✏️ ліквідацію або відчуження майнових прав на частку в активах, доходах чи прибутку утворення без статусу юридичної особи.

‼️ Повідомлення надсилається до контролюючого органу протягом 60 днів з дня такого набуття (початку здійснення фактичного контролю) або відчуження (припинення фактичного контролю).

📌 Форма та порядок подання до контролюючого органу Повідомлення про КІК, затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.09.2021 № 512.

📌 Повідомлення надсилається до контролюючого органу за основним місцем обліку фізичної особи - резидента та основним місцем обліку юридичної особи - резидента.

📌 Надсилання Повідомлення здійснюється засобами електронного зв’язку в електронній формі з дотриманням вимог Податкового Кодексу, Закону «Про електронні довірчі послуги» та Закону «Про електронні документи та електронний документообіг».

📌 Повідомлення надсилається щодо кожної особи окремо.

Чи можливо відкрити рахунок для українського ФОП закордоном?

Відкриття рахунків українському ФОП закордоном? – ТАК, це можливо.

Але Ви маєте для себе самостійно вирішити, чи така опція взагалі Вам доречна.

Отже, нюанси:

- Відкривати потрібно «бізнес рахунок», а не рахунок фізичної особи.

- Ви вільні обрати опцію відкриття бізнес рахунку для ФОП, наприклад, у Revolut, Wise, адже це процедурно простіше, але пам’ятайте про ризики, пов’язані з прогалинами українського законодавства. На сьогодні Ви можете зіткнутись зі здебільшого суб’єктивним тлумаченням норм щодо визначення податковими інспекторами природи надходжень із Revolut чи Wise. В меню потенційних податкових спорів:

• надходження ФОП можуть бути оподатковані за правилами як для фізичних осіб – тобто 18% ПДФО + 1,5% ВЗ;

• в разі, якщо податкова трактуватиме надходження ФОП як негрошові розрахунки, які заборонені, Ваш ФОП може бути знятий з єдиного податку – і буде переведений на загальну систему оподаткування, а це ще більше податкове навантаження.

- Надійніше за все відкрити закордонний рахунок ФОП саме в звичайному банку, в цьому разі підготуйтесь до ретельного та не завжди приємного сканування комплаєнсом такого банку.

- Сплачувати податки з такого бізнес рахунку закордоном неможливо, потрібно буде перерахувати кошти на рахунок в українському банку (у гривнях).

- ЗЕД-правило щодо перерахування коштів з бізнес рахунку закордоном на українській наразі не діє, якщо мова йде про операцію до 400 000 грн або про експорт робіт, послуг та IP (але податківці можуть на це дивитись інакше, отже є потенційні податкові ризики).

Перше роз'яснення від польських податківців щодо податкового резидентства українських переселенців

🇵🇱❓ Резиденти чи ні в очах польської податкової українці, які знайшли прихисток в Польщі у зв’язку з війною в Україні?

➡️ За загальним правилом податкове резидентство Польщі визначається за критерієм центру життєвих інтересів чи правила 183-х днів (Art. 3 par. 1 of PIT Act).

➡️ Фізичні особи, які проживають у Польщі, оподатковуються із загального доходу, незалежно від місця отримання доходу (необмежене податкове зобов'язання в Польщі).

➡️ Обмежене податкове зобов'язання в Польщі: фізичні особи, які не мають місця проживання у Польщі оподатковуються виключно з прибутку, отриманого в Польщі (Art. 3 par. 2a of PIT Act).

Джерела доходів, що підлягають оподаткуванню в Польщі є, наприклад:

- трудові відносини в тому числі, пенсія за віком чи інвалідністю;

- несільськогосподарська підприємницька діяльність;

- договори оренди, суборенди, найму та інші подібні договори;

- майнові права;

- діяльність, що здійснюється через контрольовану іноземну компанію (КІК);

- інші джерела.

❗️ Для вирішення спору про податкове резидентство фізичної особи підлягає застосуванню Конвенція між Урядом України та Урядом Республіки Польща про уникнення подвійного оподаткування доходів та майна від 12.01.1993.

Відповідно чч. 1 і 2 ст. 4 Конвенції:

📢 Термін "резидент" означає особу, яка за законодавством Договірної Держави підлягає оподаткуванню в ній на підставі місця проживання, постійного місця перебування або іншого аналогічного критерію. Цей термін, разом з тим, не включає особу, яка підлягає оподаткуванню в цій Державі, тільки якщо ця особа одержує доходи з джерел в цій Державі або стосовно майна, що в ній знаходиться.

📢 У випадку, коли фізична особа є резидентом обох Договірних Держав, її становище визначається відповідно до таких правил:

a) вважається резидентом Договірної Держави, де має постійне житло. Якщо має постійне житло в обох Договірних Державах, вважається резидентом тієї Держави, де має найбільш тісні особисті й економічні зв'язки (➡️центр життєвих інтересів⬅️);

b) коли Договірна Держава, в якій фізична особа має центр життєвих інтересів не може бути визначена, або коли вона не має постійного житла в жодній з Договірних Держав, вважається резидентом тієї Договірної Держави, де звичайно й проживає.

‼️ Маємо перше роз’яснення від польської податкової щодо оподаткування переселенців з України та визначення їх податкового статусу.

Отже, якщо критерій про постійне житло не може бути використано - саме критерій ➡️ центру життєвих інтересів ⬅️ є найбільшим вагомим в знайденні відповіді: резидент чи ні.

У роз’ясненні податківці обіцяють гнучкий та індивідуальний підхід польських податкових органів - та ➡️ не заперечують⬅️ можливості збереження центру життєвих інтересів українських переселенців/біженців саме в Україні у воєнний час.

❗️ На нашу думку зарано відкривати шампанське та розслаблятись. Польські податківці використовуєть формулування «можливо, подивимось». В питаннях податкового резиденства будуть підходити індивідуально до кожного окремого кейсу переселенця.

Нове роз'яснення треба сприймати з поміркованим оптимізмом, адже наразі Польша не надала прямого звільнення українських переселенців від оподаткування.