![](https://static.wixstatic.com/media/c2921b_694390ddeee54434a447b0ffdee36f42~mv2.png/v1/fill/w_980,h_552,al_c,q_90,usm_0.66_1.00_0.01,enc_auto/c2921b_694390ddeee54434a447b0ffdee36f42~mv2.png)
Виплата роялті українськими резидентами на користь нерезидентів передбачає сплату податку на репатріацію. Резидент при виплаті доходу у вигляді роялті повинен утримати такий податок за ставкою 15% і перерахувати його до бюджету, виходячи з положень пп.141.4.2 Податкового кодексу. Застосування пільгових ставок для роялті за конвенціями про уникнення подвійного оподаткування між Україною та іншими юрисдикціями можливе за дотримання певних критеріїв.
1. Нерезидент-одержувач доходу є бенефіціарним (фактичним) отримувачем (власником) доходу.
Для цього критерію необхідно пред'явити, наприклад, ліцензійну угоду, патент.
Зазвичай податкова при вирішенні питання про визначення бенефіціарного отримувача орієнтувалася на рішення ВАСУ від 24 березня 2014 року №К/800/52155/13, в якому були роз'яснені критерії віднесення особи до бенефіціарного (фактичного) власника: було право на отримання доходу та право подальшого розпорядження доходом.
У п. 103.3 Податкового кодексу, за версією закону 466-ІХ, встановлюється, що для цілей застосування зниженої ставки податку на репатріацію до роялті, бенефіціарним власником вважається особа, яка має право на отримання доходів і є вигодонабувачем (має право фактично розпоряджатися доходом).
Ця умова може застосовуватися, тільки якщо це прямо передбачено в конвенції.
Нерезидент не вважатиметься бенефіціарним власником, а буде визнаний агентом, номіналом або посередником, якщо одержувач роялті:
не має достатньо повноважень користуватися і розпоряджатися доходом; і/або
передає отриманий дохід на користь іншої особи і не виконує істотних функцій; і/або
не має відповідних ресурсів (персоналу, основних засобів, власного капіталу тощо).
Новий підхід у законі 466-ІХ також стосується й інших випадків, коли одержувач доходу є нерезидентом, який не є бенефіціарним власником доходу.
Дозволяється застосування конвенції з тією юрисдикцією, резидентом якої є відповідний бенефіціарний власник доходу, в частині звільнення від оподаткування або застосування зниженої ставки податку на репатріацію.
Йдеться про наскрізний підхід (look-through approach), і необхідними умовами для його застосування є наступні:
нерезидент-отримувач доходу надає заяву в довільній формі про те, що він не є бенефіціарним власником, а також про наявність такого статусу в іншого нерезидента;
бенефіціарний власник надає заяву про те, що він таким є, а також підтверджувальні документи цього статусу та довідку про податкове резидентство.
2. Одержувач роялті є резидентом країни, з якою Україна має конвенцію про уникнення подвійного оподаткування.
Для цього критерію необхідно надання довідки про податкове резидентство отримувача, належним чином легалізованого, апостильованого та перекладеного українською мовою.
Для такої довідки критичним є її пред'явлення на дату виплати, оскільки в іншому разі вона не зможе стати підставою для застосування зниженої ставки за конвенцією.
3. З 23 травня 2020 року до виплат роялті на користь нерезидентів застосовується й тест основної мети (Principle Purpose Test).
Стаття 103.2 ПКУ говорить, що податкові пільги не надаються, якщо головною метою здійснення відповідної господарської операції нерезидента з резидентом України було отримання такої податкової пільги згідно з конвенцією.
Наприклад, при виплаті роялті в Естонію або на Мальту резидент скористався пільговою ставкою за конвенціями на 10%. Після перевірки у податкової може бути позиція, що до сплати були стандартні 15% податку на репатріацію, а не пільгові 10%, оскільки IP були виведені за кордон до Естонії або на Мальту з метою податкової оптимізації, тобто тест основної мети був не пройдений.
Уникнути подальших проблем із донарахуванням податку та штрафами можливо тільки в разі, якщо виплата роялті в конкретну юрисдикцію проводиться з бізнес-причин, а не з метою отримання мінімального ефективного податкового навантаження на групу компаній.
Насамкінець хочу зробити акцент на тому, що, структуруючи бізнес навколо такого інструменту, як роялті, необхідно враховувати не тільки зміни законодавства в частині податку на репатріацію, а й податкові різниці.
Також із наступного року законодавець передбачає податкові різниці в зв'язку з діловою метою операцій з роялті на користь будь-яких нерезидентів.
Comments